Рада Безпеки,

посилаючись на свої резолюції 1325 (2000), 1820 (2008), 1889 (2009), 1960

(2010), 2106 (2013), 2122 (2013) і 2242 (2015) щодо питань про жінок, мир і безпеку і всі відповідні заяви власного Голови, свої резолюції щодо питання про боротьбу з тероризмом 2178 (2014) та 2195 (2014) і заяви свого Голови S/PRST/2015/11, а також на заяви свого Голови про постконфліктну побудову миру S/PRST/2012/29 та S/PRST/2015/2,

посилаючись на свої резолюції 1265 (1999) и 1894 (2009) про захист цивільних осіб в озброєному конфлікті,

беручи до уваги цілі та принципи Статуту Організації Об’єднаних Націй і головну відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки, покладену Статутом на Раду Безпеки,

відмічаючи, що термін «молодь» означає в контексті даної резолюції осіб у віці від 18 до 29 років, і надалі відмічаючи варіанти визначення цього терміну, які можуть існувати на національному та міжнародному рівнях, у тому числі визначення молоді, що міститься в резолюціях Генеральної Асамблеї 50/81 і 56/117,

визнаючи, що сучасне покоління молоді є найбільш численним з тих, які коли-небудь існували у світі і що молоді люди у багатьох випадках складають більшість населення у країнах, де відбуваються збройні конфлікти,

висловлюючи занепокоєння з приводу того, що серед цивільного населення молодь складає значний відсоток осіб, які зіткнулися з негативними наслідками збройного конфлікту, у тому числі як біженці та внутрішньо переміщені особи, а також з приводу того, що ускладнення доступу молоді до освіти та економічних можливостей негативно впливає на міцний мир та примирення,

S/RES/2250 (2015)

визнаючи важливий і конструктивний внесок молоді в зусилля, спрямовані на підтримку і сприяння забезпечення миру та безпеки,

підтверджуючи важливу роль, яку молодь може відігравати у справі запобігання та врегулювання конфліктів, а також її роль в якості одного з ключових факторів забезпечення стійкості, всеосяжності та успіху зусиль задля підтримки та побудови миру,

визнаючи, що молодь повинна активно залучатися до формування міцного миру та сприяння забезпечення правосуддя та примирення, і що більший відсоток молоді в чисельності населення репрезентує собою унікальний демографічний дивіденд, який може сприяти забезпеченню міцного миру та економічного процвітання при наявності інклюзивної політики,

визнаючи, що переростання радикалізації в насилля та войовничий екстремізм, особливо серед молоді, створює загрозу для стабільності та розвитку і в багатьох випадках може підірвати зусилля, спрямовані на побудову миру, та сприяти розпаленню конфлікту, і, підкреслюючи важливість усунення умов і факторів, які призводять до переростання радикалізації в насилля і войовничий екстремізм серед молоді, що може слугувати сприятливим середовищем для тероризму,

висловлюючи занепокоєння з приводу того, що в глобалізованому суспільстві терористи та їх прибічники все більше використовують нові інформаційно-комунікаційні технології, зокрема Інтернет, з метою вербування та підбурювання молоді задля виконання терористичних актів, а також для фінансування, планування і підготовки своїх акцій і, підкреслюючи необхідність спільних дій держав-членів, спрямованих на недопущення використання терористами технологій, засобів комунікації та ресурсів для мобілізації підтримки терористичних актів, при повазі прав людини та основних свобод і, згідно з іншими зобов’язаннями відповідно до міжнародного права,

виокремлюючи важливу роль, яку в подальшому може відігравати молодь, подаючи при цьому позитивний приклад для наслідування у справі попередження і боротьби з войовничим екстремізмом, що може створювати сприятливе середовище для тероризму, і сприяти конфліктам, які перешкоджають соціально-економічному розвитку та сприяють створенню на регіональному та міжнародному рівні стану, який характеризується відсутністю безпеки,

виокремлюючи, що Генеральний секретар завершує розробку плану дій про пересторогу щодо войовничого екстремізму з метою комплексного забезпечення участі, провідної ролі та розширення прав і можливостей молоді як центрального компоненту стратегії та заходів реагування Організації Об’єднаних Націй,

виокремлюючи Всесвітню програму дій, яка стосується молоді, Керівні принципи участі молоді в діяльності щодо побудови миру, Глобальний форум з питань молоді, миру та безпеки, що відбувся у серпні 2015 року, Амманську декларацію з питань молоді, миру та безпеки, який проходив у вересні 2015 року, всесвітній молодіжний саміт щодо боротьби з войовничим екстремізмом і Програму дій про пересторогу щодо войовничого екстремізму та закріпленню миру, а також визначаючи їхню роль у започаткуванні основи, що сприяє всебічній участі молодих людей, внесенням конструктивного вкладу та забезпеченням миру в умовах конфлікту та посткофліктної ситуації,

2/7 15-21698

S/RES/2250 (2015)

беручи до уваги роботу, яка проводиться національними урядами і регіональними та міжнародними організаціями з метою залучення молоді у справу забезпечення та підтримки миру,

закликаючи держави-члени розглянути можливість розробки спільного для системи Організації Об’єднаних Націй підходу до інклюзивного розвитку в якості одного з ключових інструментів запобігання конфліктів та забезпечення довгострокової стабільності та стійкого миру й, особливо виокремлюючи у цьому зв’язку велике значення виявлення та усунення соціальної, економічної, політичної, культурної та релігійної маргіналізації, нетерпимості та войовничого екстремізму як джерел конфлікту, які можуть слугувати сприятливим середовищем для тероризму,

визнаючи, що захист молодих людей під час збройних конфліктів і в постконфліктних ситуаціях, а також їхня участь в мирних процесах може значною мірою сприяти підтримці та укріпленню міжнародного миру та безпеки і, упевнившись в тому, що захист цивільних осіб, у тому числі молоді, в умовах збройного конфлікту повинно бути важливим аспектом будь-якої всебічної стратегії вирішення конфлікту та забезпечення миру,

виокремлюючи відповідні положення Римського статуту Міжнародного кримінального суду,

Участь

  1. наполегливо закликає держав-членів вивчити шляхи збільшення всебічного представництва молоді в процесах прийняття рішень на всіх рівнях в рамках місцевих, національних, регіональних і міжнародних закладів і механізмів щодо перестороги та вирішення конфліктів, виключаючи заклади і механізми щодо протидії войовничого екстремізму, що може слугувати сприятливим середовищем для тероризму і, відповідно до обставин, розглянути можливість створення комплексних механізмів для забезпечення реальної участі молоді в мирних процесах та вирішенні суперечок;
  1. закликає всі відповідні сторони, у тому числі при проведенні переговорів і здійснення мирних угод, брати до уваги, згідно з обставинами, участь і думки молодих людей, визнаючи, що їхня маргіналізація загрожує згубними наслідками для забезпечення стійкого миру в усіх суспільствах, зокрема включаючи такі конкретні аспекти, як:
  1. потреби молоді протягом репатріації та розселення, а також їхні потреби, пов’язані з реабілітацією, реінтеграцією і постконфліктним відновленням;
  1. заходи, спрямовані на підтримку місцевих молодіжних мирних ініціатив і місцевих процесів вирішення конфліктів і місцевих на залучення молоді в діяльності механізмів щодо виконання мирних угод;
  1. заходи щодо розширення прав і можливостей молоді в процесах побудови миру та вирішення конфліктів;

3. підкреслює важливість обліку місіями Ради Безпеки міркувань стосовно молоді, у тому числі, відповідно до обставин, завдяки проведенню консультацій з місцевими і міжнародними молодіжними групами;

Захист

4. закликає всі сторони збройного конфлікту чітко дотримуватися зобов'язань, що застосовуються до них згідно з нормами міжнародного права щодо захисту цивільних осіб, в тому числі молоді, включаючи зобов'язання, що застосовуються до них згідно Женевських конвенцій 1949 року і Додатковим протоколам до них 1977 року;

5. закликає також держави виконувати зобов'язання, що застосовуються до них згідно Конвенції про статус біженців 1951 року та Протоколу до неї 1967 року, Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 року і Факультативного протоколу до неї 1999 року і Конвенції про права інвалідів;

6. закликає далі держави-члени виконувати дані ними відповідні зобов'язання покласти край безкарності і закликає їх також розслідувати дії і переслідувати в судовому порядку осіб, відповідальних за геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і інші кричущі злочини, що здійснюються щодо цивільних осіб, включаючи молодь, відзначаючи, що боротьба з безкарністю за найтяжчі злочини, які непокоять міжнародне співтовариство, посилилася завдяки розслідуванню таких злочинів і переслідуванню за їх скоєння в Міжнародному кримінальному суді, спеціальних і змішаних трибуналах і спеціалізованих палатах національних судів;

7. закликає всі сторони збройного конфлікту вживати необхідних заходів для захисту цивільних осіб, в тому числі молоді, від сексуального і гендерного насильства у всіх його формах;

8. знову підтверджує, що держави повинні поважати і забезпечувати права людини всіх осіб, включаючи молодь, що знаходяться на їх території і під їх юрисдикцією, як це передбачено відповідними нормами міжнародного права, і знову підтверджує, що кожна держава несе головну відповідальність за захист свого населення від геноциду, військових злочинів, етнічних чисток та злочинів проти людяності;

9. настійливо закликає держави-члени розглянути можливість прийняття відповідно до норм міжнародного права спеціальних заходів, що забезпечують захист цивільних осіб, в тому числі молоді, під час збройних конфліктів і в постконфліктний період;

Попередження

10. настійливо закликає держави-члени сприяти створенню інклюзивних та сприятливих умов, в яких молодіжні активісти, в тому числі молоді люди з різних верств суспільства, отримували б визнання і належну підтримку в здійсненні заходів з попередження насильства і сприяння зміцненню соціальної згуртованості;

11. підкреслює важливість розробки молодіжної політики, яка б сприяла здійсненню конструктивного внеску в зусилля миробудівництва, включаючи соціально-економічний розвиток, і підтримку проектів, спрямованих на розвиток місцевої економіки, а також забезпечувала б можливості для працевлаштування і професійно-технічної підготовки молоді, підвищення рівня її освіти, розвитку молодіжного підприємництва та конструктивної участі молоді в політичному житті;

12. настійливо закликає держави-члени підтримувати, згідно з обставинами, якісне виховання в дусі миру, яке надає молодим людям можливість приймати конструктивну участь в житті суспільства і відкритих для всіх політичних процесах;

13. закликає всі відповідні сторони розглянути можливість створення механізмів для заохочення культури миру, терпимості, міжкультурного і міжрелігійного діалогу, які б підвищували соціальну активність молоді і утримували б її від участі в актах насилля і тероризму, від ксенофобії і дискримінації у всіх її формах;

Партнерство

14. настійливо закликає держави-члени розширювати, згідно обставинам, політичну, фінансову та матеріально-технічну підтримку, надану ними з урахуванням потреб і участі молоді в миротворчих зусиллях в умовах конфліктів і в постконфліктних ситуаціях, в тому числі в зусиллях, яких докладають відповідні установи, фонди та програмами Організації Об'єднаних Націй, включаючи Відділення Організації Об'єднаних Націй по підтримці миробудівництва, Фонд миробудівництва Організації Об'єднаних Націй, Програму розвитку Організації Об'єднаних Націй, Фонд Організації Об'єднаних Націй в області народонаселення, Структуру «ООН-жінки», Управління Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців, Управління Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Управління Організації Об'єднаних Націй з наркотиків і злочинності та іншими відповідними органами, а також структури, які діють на регіональному та міжнародному рівнях;

15. особливо відзначає життєво важливу роль Комісії з миробудівництва в усуненні умов і факторів, що ведуть до переростання радикалізації в насилля і войовничий екстремізм серед молоді, що може служити живильним середовищем для тероризму, в тому числі шляхом включення нею в свої пропозиції і рекомендації щодо стратегій миробудівництва способів конструктивного залучення молоді в роботу, яка проводиться як під час збройного конфлікту, так і після його закінчення;

16. рекомендує державам-членам взаємодіяти з відповідними місцевими громадами та неурядовими структурами в розробці стратегій протидії поширенню ідей войовничого екстремізму, здатних спровокувати терористичні акти, усувати умови, що сприяють поширенню войовничого екстремізму, який може служити живильним середовищем для тероризму, в тому числі шляхом розширення прав і можливостей молоді, сімей, жінок, лідерів в сферах релігії, культури та освіти і представників всіх інших відповідних груп громадянського суспільства, і розробити цілеспрямовані підходи до протидії вербування прихильників такого войовничого екстремізму і до заохочення соціальної інтеграції та згуртованості;

Повернення і реінтеграція в суспільство

17. закликає всіх, хто бере участь в плануванні процесу роззброєння, демобілізації і реінтеграції, враховувати потреби молодих людей, котрих торкнувся збройний конфлікт, приділяючи увагу, зокрема, таким конкретним питанням, як:

a) створення можливостей для забезпечення трудової зайнятості молоді з урахуванням накопиченого досвіду і гендерних аспектів, проведення інклюзивної політики трудової зайнятості, розробка національних планів дій щодо забезпечення трудової зайнятості молоді у співпраці з приватним сектором і самою молоддю і визнання взаємозв'язку між освітою, зайнятістю і професійною підготовкою у справі недопущення маргіналізації молоді;

b) здійснення інвестицій в розвиток здібностей і навичок молодих людей з метою задоволення попиту на робочу силу за допомогою створення відповідних можливостей для отримання освіти, що сприяють формуванню культури світу;

c) надання підтримки очолюваним молодими людьми організаціям і організаціям з питань миробудівництва як партнерам по здійсненню програм забезпечення трудової зайнятості молоді і розвитку навичок підприємництва серед молоді;

18. відзначає свою готовність кожного разу, коли вживаються заходи у відповідності до статті 41 Статуту Організації Об'єднаних Націй, розглядати питання про їх потенційний вплив на населення, включаючи молодь;

Наступні кроки

19. пропонує відповідним структурам Організації Об'єднаних Націй, доповідачам і спеціальним посланникам і представникам Генерального секретаря, включаючи Посланника Генерального секретаря у справах молоді і Спеціального посланника у справах молоді серед біженців, підвищити рівень координації і взаємодії щодо потреб молоді під час збройних конфліктів і в постконфліктних ситуаціях;

20. просить Генерального секретаря провести дослідження динаміки внесення молоддю конструктивного внеску в здійснення мирних процесів і врегулювання конфліктів з метою вироблення рекомендацій щодо прийняття ефективних заходів на місцевому, національному, регіональному і міжнародному рівнях і просить далі Генерального секретаря представити результати цього дослідження Раді Безпеки і всім державам - членам Організації Об'єднаних Націй;

21. просить також Генерального секретаря включати в його доповіді, котрі подаються в контексті ситуацій, що фігурують в порядку денному Ради, інформацію про заходи, вжиті в порядку виконання цієї резолюції, включаючи інформацію про молодь в ситуаціях збройного конфлікту і вживання заходів щодо попередження, партнерства, участі, захисту, повернення та реінтеграції молоді в суспільство, згідно з цією резолюцією;

22. постановляє продовжувати активно займатися цим питанням.