press_briefing_10_september_1.jpg10 вересня 2009 року. Київ, Україна. – Представники державного та приватного секторів з 20-ти країн вперше зібралися в Україні, щоб знайти шляхи прискорення і розширення масштабів реалізації проектів «спільного впровадження» щодо зменшення викидів парникових газів – одного з ключових ринкових механізмів в рамках реалізації Кіотського протоколу. Учасники зібрання закликали повною мірою використати досвід впровадження цього механізму під час проведення вирішальної Міжнародної конференції ООН з питань зміни клімату, що відбудеться в Копенгагені в грудні цього року.

press_briefing_10_september_1.jpg10 вересня 2009 року. Київ, Україна. – Представники державного та приватного секторів з 20-ти країн вперше зібралися в Україні, щоб знайти шляхи прискорення і розширення масштабів реалізації проектів «спільного впровадження» щодо зменшення викидів парникових газів – одного з ключових ринкових механізмів в рамках реалізації Кіотського протоколу. Учасники зібрання закликали повною мірою використати досвід впровадження цього механізму під час проведення вирішальної Міжнародної конференції ООН з питань зміни клімату, що відбудеться в Копенгагені в грудні цього року.

press_briefing_10_september_1.jpg10 вересня 2009 року. Київ, Україна. – Представники державного та приватного секторів з 20-ти країн вперше зібралися в Україні, щоб знайти шляхи прискорення і розширення масштабів реалізації проектів «спільного впровадження» щодо зменшення викидів парникових газів – одного з ключових ринкових механізмів в рамках реалізації Кіотського протоколу. Учасники зібрання закликали повною мірою використати досвід впровадження цього механізму під час проведення вирішальної Міжнародної конференції ООН з питань зміни клімату, що відбудеться в Копенгагені в грудні цього року.

«Потреба в досягненні міжнародної згоди в цьому питанні зрозуміла: зміна клімату містить в собі глобальну загрозу, яка вимагає глобальної відповіді. Настільки ж очевидно, що вирішення проблеми зміни клімату потребує великої кількості ресурсів. Ринкові механізми Кіотського протоколу, включно з проектами «спільного впровадження» – одні з небагатьох інструментів, що, наразі, є в нашому розпорядженні, які можуть допомогти забезпечити такі ресурси», - сказав Іво де Боер, Виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН).

Виконавчий секретар сказав це у своєму зверненні до учасників з нагоди закриття дводенного семінару в Києві, в якому взяли участь розробники проектів, інвестори, представники профільних національних установ та експерти, що беруть участь у проектах «спільного впровадження» (СВ). У рамках цього механізму, виконавці проектів в будь-якій країні, що підписала Кіотський протокол, можуть завдяки скороченню викидів парникових газів отримати «одиниці скорочення викидів» (ОСВ), які вони згодом зможуть вигідно продати. Країни і компанії можуть в подальшому використовувати ОСВ для розрахунків за частину своїх зобов'язань за Протоколом.

Серед інших питань, учасники 6-го технічного семінару з питань реалізації проектів СВ, що вперше відбувся не в штаб-квартирі Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (в Бонні) - а саме в Україні, яка приймала делегатів 17-го засідання Комітету з нагляду за спільним впровадженням (КНСВ), обмінялися думками щодо майбутнього проектів «спільного впровадження» після 2012 року, та погодилися, що механізм «спільного впровадження», як і раніше, відіграватиме важливу роль.

«Сторони Рамкової конвенції ООН про зміну клімату вирішили, що механізми Кіотського протоколу - торгівля квотами, проекти СВ та механізми чистого розвитку, з проектами в країнах, що розвиваються - повинні продовжуватися і надалі. Крім того, Сторони також заявили, що ці механізми можуть бути покращені. Коментарі та думки зібрані під час проведення технічного семінару допоможуть в цьому, тим самим сприятимуть позитивним наслідкам конференції ООН в Копенгагені (де має бути прийнятий новий пост-Кіотський протокол – ред.)» - говорить пан де Боер.

Учасники технічного семінару внесли пропозиції щодо спрощення процедури реалізації проектів «спільного впровадження». Темою їх обговорень були умови, теперішні перешкоди на шляху до створення ефективного і повноцінного механізму здійснення проектів в різних країнах. Обговорення цієї проблематики продовжуватиметься сьогодні, на 17-тому засіданні Комітету з нагляду за спільним впровадженням (КНСВ) положень Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) в Києві.

«Україна є однією з країн-лідерів за кількістю діючих проектів «спільного впровадження» – в нас їх вже більше десяти. Ми докладаємо всіх зусиль для пом’якшення наслідків зміни клімату за рахунок впровадження нових та розширення вже існуючих проектів, які допомагають значно зменшувати обсяги шкідливих викидів. Ми сподіваємося, що досвід здобутий в Україні, сприятиме успішному застосуванню та поширенню механізмів «спільного впровадження» в регіоні та світі», зауважив Ігор Лупальцов, Голова Національного агентства екологічних інвестицій України. Нацекоінвестагентство України виступає приймаючою стороною зустрічі Комітету в Києві.

Більше 200 учасників – провідних міжнародних екологів – внесли пропозиції щодо спрощення процедур «спільного впровадження», які можуть стати в нагоді безпосередньо під час першої фази виконання положень Кіотського протоколу в період на 2008-2012 роки. Також обговорювалися майбутні перспективи реалізації механізму.

«Досвід, який ми сьогодні маємо в реалізації одного з гнучких механізмів Кіотського протоколу – проектів «спільного впровадження», – є надзвичайно цінним і він, безумовно, буде врахований під час затвердження нового плану дій для подальшого виконання положень Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату. Механізм «спільного впровадження» уже виправдав свою доцільність та має позитивний природоохоронний вплив на довкілля. А якщо ми візьмемо до уваги всі знання, здобуті в процесі його реалізації, то, очевидно, зможемо забезпечити зростання цього позитивного ефекту», сказала Рікарда Рігер, Директор Представництва Програми розвитку ООН в Україні, яка допомогла організувати і провести зустріч на найвищому рівні в Україні.

«В світі ПРООН впроваджує проекти в галузі енергетики та охорони навколишнього природного середовища із загальним бюджетом в 5 млрд. дол. США, що робить ПРООН одним з найбільших надавачів технічної допомоги в сфері допомоги щодо полегшення наслідків зміни клімату. В Україні від початку діяльності ПРООН у 1993 році загальна вартість природоохоронних проектів сягнула 11 млн. дол. США» - додала Рігер.

Крім того, ПРООН надає допомогу країнам шляхом консультування приватних та комерційних компаній, зацікавлених в розробці проектів «спільного впровадження» та інвестиціях в сучасні технології, які сприяють боротьбі з наслідками зміни клімату. Такі послуги включають підтримку щодо заснування Енерго-сервісних компаній (ESCO), з метою проектування, фінансування та впровадження проектів з ефективного використання енергоресурсів.

ESCO - це відома в світі модель компанії, яка пропонує широкий спектр послуг, включаючи фінансові послуги та закупівлю обладнання для енергоощадних проектів, спрямованих на раціональне використання та економне витрачання енергії й природних енергетичних ресурсів. Зазвичай всі енергоощадні заходи проводяться безкоштовно для клієнта, а ESCO відновлює свої інвестиції за допомогою заощадженої енергії та заощаджень на витратах.

Крім того, ПРООН підтримує проекти з впровадження технологій збору та утилізації звалищного газу, використання відновлювальних енергоносіїв, чистих енергоресурсів таких яких енергія вітру, води, тощо.

Результати отримані під час роботи технічного семінару та засідання Комітету з нагляду за спільним впровадженням (КНСВ) стануть основою розробки нових інструкцій та процедур, які стануть темою наступного обговорення під час 19-го засідання Комітету, запланованого в Копенгагені напередодні грудневої Міжнародної конференції ООН щодо зміни клімату. А наступна зустріч Комітету відбудеться в Бонні, 22-23 жовтня цього року.

З питань отримання додаткової інформації, звертайтеся до:

Джеймса ГРАБЕРТА (James Grabert), Секретар наглядового Комітету (в Бонні): jgrabert@unfccc.int

Вікторії АНДРІЄВСЬКОЇ, Координатора Інформаційного відділу Представництва ООН в Україні, (в Києві): victoria.andrievska@unic.org

Сергія ГРИЦЕНКА, Координатора зв’язків із громадськістю та роботи з медіа Представництва Програми розвитку ООН в Україні: sergiy.grytsenko@undp.org

Для довідки:

Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (РКЗК ООН):

Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (РКЗК ООН - від англ. UN FCCC, Framework Conventіon on Clіmate Change) - угода, підписана 192 країнами світу, яка стала основою для підписання Кіотського протоколу у 1997 році. На сьогоднішній день Кіотський протокол об’єднує 185 держав-членів. Згідно з положеннями протоколу, 37 високорозвинених країн та країни, що переходять до ринкової економіки, несуть юридичну відповідальність за виконання зобов’язання зменшити середньорічні обсяги викидів парникових газів. Головна мета Конвенції і протоколу полягає в стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на такому рівні, який би не допускав небезпечного антропогенного впливу (обумовленого людською діяльністю) на кліматичну систему планети.

Більше інформації про Конвенцію: Web: http://unfccc.int - Email: press@unfccc.int

Кіотський протокол – міжнародний документ, прийнятий в Кіото (Японія) в грудні 1997 року в доповнення до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. На сьогодні його ратифікували більше ніж 160 країн, включно з Україною (наша держава підписала Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату 15 березня 1999 р. та ратифікувала його 4 лютого 2004 року). Згідно з Протоколом, з 2008 до 2012 р.р. країни-учасниці мають скоротити сукупний середній рівень викидів шести типів газів (CO2, CH4, гідрофторвуглецю, перфторвуглецю, N2O, SF6) на 5,2% в порівнянні з рівнем 1990 року.

Кіотський протокол містить положення стосовно добровільної участі Сторін у реалізації «гнучких механізмів» виконання зобов’язань – а саме:

торгівлі квотами – держава або окремі господарські суб’єкти на її території можуть продавати/купувати квоти на викиди парникових газів; проекти «спільного впровадження» – проекти з питань зменшення викидів парникових газів, які реалізовуються на території однієї з країн повністю чи частково коштом інвестицій іншої країни; механізми чистого розвитку – проекти зі зменшення викидів парникових газів, які впроваджуються на території однієї з країн (як правило, такої що розвивається) за рахунок інвестицій іншої країни.

Комітет з нагляду за спільним впровадженням (КНСВ) – наглядовий орган для проектів СВ, утворений згідно з рішеннями, прийнятими на виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН). Його функції, серед інших, включають визначення проектів в якості проектів СВ, а також нагляд за перевіркою ОСВ, утворених внаслідок проектів СВ, відповідно до процедур експертизи та перевірки КНСВ. Комітет проводить регулярні зустрічі, під час яких розглядаються різноманітні операційні питання задля подальшого забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.