Представництво ООН в Україні, 3 листопада 2011 року. — Прогрес у розвитку найбідніших країн світу може зупинитися або навіть перетворитися на регрес уже до середини цього сторіччя, якщо зараз не здійснити рішучі кроки для уповільнення кліматичних змін, запобігання подальшому погіршенню екологічної ситуації та зменшення глибокої нерівності у державах і між народами. Такі прогнози наведені у Доповіді про людський розвиток за 2011 рік, який сьогодні презентувала в Копенгагені Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН).

Тенденції у стані навколишнього середовища загрожують глобальному прогресу для бідних, зазначається у Доповіді про людський розвиток за 2011 рік

Представництво ООН в Україні, 3 листопада 2011 року. — Прогрес у розвитку найбідніших країн світу може зупинитися або навіть перетворитися на регрес уже до середини цього сторіччя, якщо зараз не здійснити рішучі кроки для уповільнення кліматичних змін, запобігання подальшому погіршенню екологічної ситуації та зменшення глибокої нерівності у державах і між народами. Такі прогнози наведені у Доповіді про людський розвиток за 2011 рік, який сьогодні презентувала в Копенгагені Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН).

У Доповіді за 2011 рік, яка має назву «Сталий розвиток і рівність можливостей: Краще майбутнє для всіх», зазначається, що найсправедливіший та найефективніший спосіб досягти екологічної сталості полягає в усуненні диспропорцій в охороні здоров`я, освіті, доходах і ґендерному аспекті, підкріплених глобальними діями у галузі енергетики та захисту екосистем. Доповідь презентували Адміністратор ПРООН Хелен Кларк і Прем’єр-міністр Данії Хелле Торнінг-Шмідт, яка очолює новий уряд, що взяв на себе зобов’язання скоротити обсяг вуглецевих викидів Данією на вражаючі 40 відсотків протягом наступних 10 років.

У той час, коли світова спільнота готується до знакової Конференції ООН зі сталого розвитку, яка відбудеться у червні 2012 року в Ріо-де-Жанейро, до проблеми сталості слід підходити як до питання основоположної соціальної справедливості для нинішніх і майбутніх поколінь, зазначається у Доповіді.

У Доповіді також зазначається, що:

  • стан здоров`я та підвищення доходів у країнах, що розвиваються, ставляться під загрозу бездіяльністю щодо кліматичних змін та порушення екосистем;
  • диспропорції у добробуті та ґендерний дисбаланс тісно пов’язані з екологічними небезпеками.

 

«Сталість не є винятково або навіть першочергово екологічним питанням, і це переконливо доводиться у цій Доповіді», - зазначає Хелен Кларк у передмові. - «За великим рахунком, сталість стосується того, який спосіб життя ми обираємо, усвідомлюючи, що все, що ми робимо, має сьогодні наслідки для  нас самих, семи-мільярдного населення планети, а також для інших мільярдів, які житимуть після нас, у майбутні сторіччя».

ПРООН ініціює підготовку редакційно незалежних доповідей про людський розвиток щороку починаючи з 1990 року, коли розроблений нею Індекс людського розвитку (ІЛР) - складна система вимірів здоров`я, освіти та доходів, уперше кинув виклик суто економічним вимірам національного розвитку та закликав до послідовного глобального моніторингу прогресу в загальному рівні життя.

За період з 1970 до 2010 року країни, що належать до нижніх 25 відсотків рейтингів ІЛР, покращили свій загальний здобуток щодо ІЛР на вражаючі 82 відсотки, вдвічі більше за середній світовий показник. Як зазначено у Доповіді, якщо покращення, що мало місце за останні 40 років, продовжилося б у наступні 40 років, то переважна більшість країн досягла б до 2050 року показників ІЛР, рівних або кращих за показники, які зараз мають у рейтингах ІЛР тільки перші 25 відсотків, що стало б надзвичайним досягненням для людського розвитку в глобальному масштабі менш ніж за сторіччя. Проте, як стверджується у Доповіді, через загострення екологічних небезпек ці позитивні тенденції розвитку можуть до середини сторіччя різко припинитися. Зазначається, що населення найбідніших країн зазнає несумірного ризику стихійних лих, спричинених кліматом, таких як засухи та повені, а також забруднення повітря і води.

Сталість і соціальна справедливість

Незважаючи на прогрес у людському розвитку за останні роки, говориться у Доповіді, погіршився розподіл доходів, залишаються серйозні ґендерні диспропорції, а прискорення руйнування навколишнього середовища покладає «подвійний тягар депривації» на найбідніші домогосподарства і громади. У Доповіді зазначено, що половина всіх випадків голоду в світі спричинена екологічними факторами, такими як забруднення води та дефіцит води через засухи, а це увічнює замкнуте коло зубожіння та погіршення стану навколишнього середовища.

Високий рівень життя не повинен забезпечуватися споживанням вуглецю, наслідуючи приклади найбагатших країн, говориться у Доповіді, де подано свідчення того, що, хоча викиди СО2 в останні десятиріччя тісно пов’язані зі зростанням національного доходу, споживання викопного палива не відповідає іншим ключовим мірам людського розвитку, таким як очікувана тривалість життя і освіта. По суті, багато передових індустріальних держав скорочують свої «вуглецеві сліди», при цьому підтримуючи зростання.

«Зростання, забезпечене споживанням викопного палива, не є передумовою кращого життя, якщо казати про людський розвиток у цілому», - зазначила Хелен Кларк. – «Інвестиції, які покращують справедливість – наприклад, у доступі до відновлюваних джерел енергії, води та санітарії, охорони репродуктивного здоров`я – могли б посилити і сталість, і людський розвиток».

Доповідь закликає забезпечити електропостачанням 1,5 мільярдів людей, які зараз не мають доступу до електромереж – і вказує, що це можна зробити як у доступний, так і у сталий спосіб, без значного збільшення викидів вуглекислого газу. Цю нову «Ініціативу з загального доступу до енергії», яку підтримує ООН, можна було б реалізувати за допомогою інвестицій у сумі, яка дорівнює приблизно восьмій частині коштів, що зараз витрачаються на дотації на викопне паливо, котрі у 2009 році становили у світовому масштабі, за оцінками, 312 млрд. дол., зазначається у Доповіді.

Доповідь підтримує голоси тих, хто наполягає на розгляді питання про запровадження податку на міжнародну торгівлю валютою або за більш широке оподаткування фінансових операцій задля фінансування боротьби зі зміною клімату та крайньою бідністю. Податок на торгівлю іноземною валютою за ставкою всього лише 0,005 відсотка міг би щорічно приносити 40 млрд. дол. або більше, зазначено у Доповіді, що дозволить значно наростити потоки допомоги бідним країнам – яка у 2010 році склала 130 млрд. дол. – у той час, коли фінансування розвитку відстає від раніше запланованих рівнів через глобальну фінансову кризу.

«Такий податок дозволив би тим, хто користується найбільшою вигодою від глобалізації, допомогти тим, хто має найменшу вигоду», - стверджується у Доповіді, де зазначається, що, за оцінками, щорічно потрібно 105 млрд. дол. лише на фінансування адаптації до зміни клімату, особливо у Південній Азії та в регіоні Африки на південь від Сахари.

У Доповіді вивчаються соціальні фактори, які не завжди асоціюють з екологічною сталістю:

  • Розширення репродуктивних прав, охорони здоров`я та доступу до контрацептивів відкрило б новий фронт у боротьбі проти ґендерної нерівності та бідності, стверджується у Доповіді. Репродуктивні права можуть ще більше зменшити екологічне навантаження, уповільнюючи глобальне демографічне зростання, в результаті якого населення світу, за прогнозами, за 40 років збільшиться з нинішніх 7 млрд. до 9,3 млрд.
  • У Доповіді доводиться, що офіційні незалежні органи контролю прозорості – зокрема засоби масової інформації, громадянське суспільство і суди – життєво важливі для залучення громадян до вироблення екологічної політики. Приблизно у 120 країнах конституції гарантують охорону навколишнього середовища, але в багатьох країнах дотримання цих правових норм забезпечується недостатньо, зазначено у Доповіді.
  • Потрібно невідкладно вжити рішучих глобальних дій для забезпечення сталого розвитку, але слід мати на увазі, що місцеві ініціативи з підтримання бідних громад можуть бути як економічно високоефективними, так і вигідними з екологічної точки зору, наголошується у Доповіді. Закон Індії про гарантії зайнятості у сільській місцевості у 2009 році коштував приблизно 0,5 відсотка ВВП, однак покращив добробут 45 мільйонів домогосподарств – десятої частини всієї робочої сили країни; програми Bolsa Familia (Бразилія) та Oportunidades (Мексика) коштували близько 0,4 відсотка ВВП, охопивши системою соціального забезпечення приблизно десяту частину населення цих країн.

Автори прогнозують, що нестримне погіршення стану довкілля – від засухи в регіоні Африки на південь від Сахари до підвищення рівня моря, що могло б затопити низовинні країни на кшталт Бангладеш – може спричинити стрибок цін на продовольство на 50 відсотків і звести нанівець зусилля, спрямовані на те, щоб надати доступ до води, санітарії та електроенергії мільярдам людей, особливо у Південній Азії та у регіоні Африки на південь від Сахари.

Як прогнозується у Доповіді, за сценарієм з «екологічним викликом», в якому враховується вплив глобального потепління на виробництво продовольства і забруднення, до 2050 року середній ІЛР у Південній Азії та регіоні Африки на південь від Сахари стане на 12 відсотків меншим, ніж за іншими сценаріями. Згідно з ще більш негативним сценарієм з «екологічною катастрофою» - який передбачає широку деградацію, різке скорочення біорізноманітності та посилення екстремальних погодних умов – глобальний ІЛР впаде на 15 відсотків нижче базового прогнозованого рівня на 2050 рік, причому найзначніші втрати очікуються в найбідніших регіонах.

Погіршення стану довкілля може звести нанівець десятиріччя зусиль, спрямованих на розширення доступу найбідніших громад світу до води, санітарії та електроенергії. «Ці види депривації, які самі по собі важливі, є істотними порушеннями прав людини», - наголошують автори Доповіді.

Україна

Виступаючи під час презентації Звіту, Рікарда Рігер, Директор представництва ПРООН в Україні, зазначила: «Україна має значний потенціал, який необхідно розвивати далі через реалізацію амбіційної національної програми реформ і досягнення Цілей розвитку тисячоліття».

Значення і рейтинг ІЛР України

Значення ІЛР України за 2011 рік дорівнює 0,729 – у високій категорії людського розвитку – що ставить країну на 76 позицію з 187 країн і територій. За період з 1990 до 2011 рр. значення ІЛР України зросло з 0,707 до 0,729, або на 3 відсотки чи в середньому приблизно на 0,1 відсотка за рік.

Від Європи та Центральної Азії, країнами, які розташовані близько до України у рейтингу ІЛР 2011 року та мають порівняну з Україною чисельність населення, є Казахстан і Російська Федерація. Вони мають рейтинг за ІЛР відповідно 68 і 66 (див. табл. В).

  • ІЛР, скоригований на нерівність (ІЛРН)

ІЛР України за 2011 рік дорівнює 0,729. Проте, якщо це значення скоригувати на нерівність, то воно впаде до 0,662, тобто через нерівність у розподілі показників вимірів знизиться на 9,2%.

 

  • Індекс ґендерної нерівності (ІҐН)

ІҐН України становить 0,335, що ставить її в індексі за 2011 рік на 57 місце серед 146 країн. В Україні жінки мають 8 відсотків місць у парламенті, 91,5 відсотка дорослих жінок мають середню або вищу освіту (порівняно з 96,1 відсотками чоловіків). На кожні 100 тис. народжених живими 26 жінок помирають від причин, пов’язаних із вагітністю; рівень народжуваності серед дорослих становить 30,8 народжених на 1000 народжених живими. Частка участі жінок у робочій силі становить 52 відсотки, тоді як аналогічний показник у чоловіків – 65,4 відсотка.

 

  • Багатовимірний індекс бідності (БІБ)

Останні за часом загальнодоступні дані дослідження щодо оцінки БІБ в Україні відносяться до 2007 року. 2,2 відсотка населення України потерпає від багатовимірних депривацій, а ще 1 відсоток є вразливим до таких депривацій. Інтенсивіність депривацій в Україні, яка є середнім відсотком депривацій, яких зазнають люди, які живуть у багатовимірній бідності, становить 35,5 відсотка. БІБ, що є часткою багатовимірно бідного населення, скоригованою на силу депривацій, становить 0,008. У Казахстані та Російській Федерації БІБ становить відповідно 0,002 і 0,005.

Про цю Доповідь: Щорічна Доповідь про людський розвиток є редакційно незалежною публікацією Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй. Безкоштовно завантажити Доповідь про людський розвиток за 2011 рік десятьма мовами, а також додаткові довідкові матеріали про його індекси та конкретні регіональні особливості можна з веб-сайту http://hdr.undp.org.

Програма розвитку Організації Об`єднаних Націй (ПРООН) є глобальною мережею ООН в галузі розвитку, організацією яка виступає за позитивні зміни та надає країнам доступ до джерел знань, досвіду та ресурсів задля допомоги людям в усьому світі будувати краще життя. Ми співпрацюємо з 166 країнами світу, допомагаючи їм знаходити власні шляхи розв`язання глобальних та національних проблем в галузі людського розвитку. Покращуючи свої власні можливості, вони мають змогу використовувати досвід та знання співробітників ПРООН та широкого кола наших партнерів.

В Україні чотири головні сфери нашої діяльності в галузі розвитку зосереджуються на демократичному врядуванні; подоланні бідності, досягненні процвітання та українських Цілей розвитку тисячоліття; місцевому розвитку та гарантуванні безпечного середовища для людського розвитку; на енергетиці та навколишньому природному середовищі.

В кожній з цих тематичних сфер ми забезпечуємо баланс між впровадженням заходів щодо розробки політико-правових документів, аналітично-дорадчою діяльністю, заходами з поліпшення спроможності наших національних партнерів та окремими пілотними проектами. ПРООН впроваджує свою діяльність в Україні з 1993 року.