Женева, 18 грудня 2011 р. – Відсутність належного доступу до послуг з охорони здоров’я для мігрантів у більшості країн є нагальною проблемою у світі, що стає дедалі більш залежним від людської мобільності, зазначає Міжнародна організація з міграції (МОМ) з нагоди відзначення Міжнародного дня мігранта.

Женева, 18 грудня 2011 р. – Відсутність належного доступу до послуг з охорони здоров’я для мігрантів у більшості країн є нагальною проблемою у світі, що стає дедалі більш залежним від людської мобільності, зазначає Міжнародна організація з міграції (МОМ) з нагоди відзначення Міжнародного дня мігранта.

Сьогодні у світі налічується більше одного мільярда мігрантів. 214 мільйонів з них є міжнародними. Кожна з країн світу залежить або від праці, навичок і знань, які забезпечують мігранти, або від грошових переказів, які вони здійснюють (у 2011 р. на загальну суму 404 млрд. дол. США).

Водночас мігранти страждають через відсутність доступу до послуг з охорони здоров’я. Мовні та культурні відмінності, брак доступних медичних послуг та медичного страхування, адміністративні перешкоди, правовий статус і той факт, що мігранти часто працюють дуже довго і у незручні години, належать до числа основних проблем у цій сфері.

Мігранти без документів, які нерідко наражаються на небезпеку насильства, експлуатації, незадовільних умов проживання та небезпечних умов праці у зв’язку з їхнім неврегульованим юридичним статусом, є найбільш уразливими. Неврегульовані мігранти також не звертаються за медичною допомогою через побоювання депортації, за винятком надзвичайних ситуацій коли вже буває запізно.

«Держави дійшли згоди щодо необхідності рівного доступу до послуг з охорони здоров’я для уразливих груп населення. Це повинно включати в себе мігрантів, які, на жаль, залишаються серед найбільш дискримінованих та уразливих груп у сучасному суспільстві і продовжують бути в значній мірі невидимими для галузі охорони здоров’я на глобальному рівні», – говорить Генеральний директор МОМ пан Вільям Лейсі Свінг.

Наразі лише декілька країн пропонують доступ до медичних послуг для всіх, включно з неврегульованими мігрантами. Такий доступ забезпечений в Аргентині, Бразилії, Франції, Португалії та Іспанії.

Незважаючи на те, що нещодавні кризові ситуації в галузі охорони здоров’я, а саме ВГРС (важкий гострий респіраторний синдром) і пташиний грип, а також повторна поява таких захворювань, як туберкульоз, підкреслили термінову необхідність включення мігрантів до системи охорони здоров’я, досягнення прогресу у цьому питанні на глобальному рівні відбувається дуже повільно.

Кілька позитивних зрушень у галузі охорони здоров’я мігрантів включають Резолюцію 61.17, прийняту на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я у 2008 р., яка закликає членів ВООЗ підтримувати здоров’я мігрантів, Резолюцію Європейського Парламенту щодо подолання нерівності в галузі охорони здоров’я в ЄС від березня 2011 року, та Декларацію азійських країн походження мігрантів, прийняту у Дацці в квітні цього року, яка закликає до розробки політики з включення мігрантів до системи охорони здоров’я громадян у країнах призначення.

«Враховуючи масштаби цих кроків, однак, необхідно, щоб декларації та резолюції перетворилися на конкретні дії, щоб більше країн долучилися до переліку тих, які дійсно забезпечують всім рівний доступ до медичних послуг. Це має людський, економічний та соціальний сенс», – додає пан Свінг.

Зведення медичного обслуговування неврегульованих мігрантів лише до невідкладної допомоги, як зазначає МОМ, суперечить загальноприйнятим принципам суспільної охорони здоров’я. Такі обмеження призводять до погіршення стану здоров’я окремих громадян та збільшують ризики для здоров’я населення в цілому, особливо стосовно інфекційних захворювань. Крім того, в кінцевому рахунку, обсяги витрат на подолання наслідків такої політики є більшими, аніж обсяг коштів, необхідних для забезпечення доступу мігрантів до профілактичних послуг та первинної медико-санітарної допомоги.

Незважаючи на деякі чутливі політичні та соціальні аспекти, більшість урядів визнали, що міграція є абсолютною економічною необхідністю. Однак, зазначає МОМ, мігранти не повинні розглядатися як звичайні предмети, які становлять лише економічну цінність та є легко замінними.

«Мігранти довели свій позитивний вплив на розвиток суспільства та економіки. Виключення їх із системи охорони здоров’я є не тільки порушенням одного з основних прав людини, але і помилковою догодою громадським страхам та сприйняттю мігрантів як тягаря для соціальних служб», – зазначив Генеральний директор МОМ пан Свінг. – «Настав час для країн бути сміливими, вживати заходів та відстоювати заявлені принципи, а саме принцип забезпечення права на здоров’я для всіх».