Відповідно до доповіді МОП, на сьогоднішній день визнається необхідність заходів із стримування потенційних злочинців, однак потрібно активніше виявляти випадки примусової праці та попереджувати подібні злочини.

 

У новій доповіді МОП підкреслюється необхідність бути більш жорстким по відношенню до протидії примусовій праці, якій підвеграються більш ніж 21 млн. осіб по усьому світу – чоловіки, жінки та діти. Вони вимушені працювати на робочих місцях, які не можуть полишити, не можуть вибратися із боргової кабали, стають жертвами торгівлі людьми із метою сексуальної експлуатації або навіть народжуються рабами.

Не дивлячись на успішний досвід низки країн, зусилля з попередження, виявлення та передачі до суду випадків примусової праці найчастіше виявляються недостатніми, говориться у доповіді МОП, що була підготовлена до наради експертів з проблем примусової праці, де приймуть участь представники урядів, профсоюзів та роботодавців (11-15 лютого 2013 року).

Багато жертв працюють примусово там, де їх не легко замінити – на рибацьких судах та будівельних майданчиках, у товарному сільськогосподарському виробництві та на фабриках.

«Жертвами примусової праці стають й працівники на цеглообпалювальному виробництві, ті, хто потрапили до боргової кабали, а також діти, що були продані для жебрацтва, та домашні робітники, яких обдурили щодо умов праці», - говориться у доповіді.

У багатьох країнах вже ще широко розповсюджена боргова кабала, потрапивши до якої, робітники та їх сім‘ї вимушені працювати, щоб виплачувати набуті чи успадковані ними борги.

Згідно із доповіддю, у низці країн все ще зустрічаються відголоски рабства, коли статус раба передається дітям від батьків, що безкоштовно працюють на господаря.

Домашні робітники, більшість із яких – жінки та дівчата, часто стають жертвами зловживань з боку роботодавців, серед яких невиплата заробітної плати, позбавлення свободи, фізичне та сексуальне насильство, що також виступає проявом насильницької праці.

Трудові мігранти також опиняються у групі ризику. Автори доповіді попереджають: у зв‘язку зі зростаючою мобільністю робочої сили може вирости кількість випадків торгівлі дітьми, у тому числі й дітей, з метою сексуальної та трудової експлуатації.

З іншого боку, у світі знижується кількість випадків, що примусова праця нав‘язується державою, а у більшості країн таке явище майже зникло. Відповідно до статистики 2012 року, що була наведена у доповіді, примусова праця, що нав‘язується державою, зустрічається у 10% випадків із 21 млн жертв примусової праці у світі.

Занадто м‘яке покарання

В останні роки вже більше усвідомлюється важливість стримування потенційних злочинців, посилення відповідних правоприментильних заходів, задоволення потреб та зниження вразливості жертв примусової праці.

Однак, не дивлячись на те, що більшість країн прийняли закон, що відносить примусову працю до кримінальних злочинів, покарання інколи виявляються занадто м‘якими, щоб слугувати стримуючих фактором, та зводиться до грошових штрафів чи мінімальному ув‘язненню.

Більшість країн не застосовують комплексний підхід до вирішення проблеми і не протистоять попиту на товари та послуги, що виготовляються внаслідок примусової праці, хоча у низці країн у відношені до окремих осіб і підприємств застосовуються юридичні та інші заходи заради попередження виникненню рабських умов праці та експлуатації працівників.

Одним із основних викликів залишається виявлення жертв примусової праці. У деяких країнах не надається достатньої підтримки трудовим інспекціям, що можуть відіграти ключову у визначенні жертв примусової праці та не допустити перетворення окремих зловживань у примусову працю.

У багатьох випадках приймають заходи щодо зниження вразливості окремих груп робітників, наприклад, реалізуються інформаційно-просвітницькі програми для тих, що від‘їжджає за кордон.

Учасники наради, що відбудеться 11-15 лютого у штаб-квартирі МОП, обговорять необхідність розробки норм для доповнення Конвенції 1930 року про примусову працю (№29) та Конвенцію 1957 року про скасування примусової праці (105). Вони приділять особливу увагу таким питанням, як попередження випадків примусової праці, захист жертв, а також системи компенсацій та торгівлі людьми у цілях трудової експлуатації.

 


Факти та цифри із доповіді МОП «Глобальна оцінка масштабів примусової праці у 2012 році»
  • Майже 21 млн. осіб у світі виступають жертвами примусової праці, у тому числі 11,4 млн жінок та 9,5 млн хлопчиків та чоловіків
  • Діти у віці до 18 років складають приблизно 26% (5,5 млн) від загальної чисельності жертв примусової праці.
  • Майже 19 млн жертв примусової праці експлуатуються приватними роботодавцями або підприємствами. Більш ніж 2 млн. осіб примушені працювати під впливом держави чи повстанських угруповань.
  • Із загальної кількості тих, хто експлуатується окремими особами чи підприємствами, 4,5 млн осіб виступають жертвами сексуальної експлуатації.
  • Ті, хто використовує примусову працю чи сприяє їй, отримують високий незаконний прибуток.
  • Домашня праця, сільське господарство, будівництво, виробництво та сфера розваг – це сектор, в більшій мірі зачеплені цією проблемою.
  • Мігранти та представники корінних народів особливо вразливі по відношенню до примусової праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРО МОП

Міжнародна організація праці (МОП) – спеціалізоване агентство ООН, що ставить на мету просування принципів соціальної справедливості, міжнародно визнаних прав людини та прав у сфері праці. Створена у 1919 році, МОП стала першим спеціалізованим агентством у 1946 році.

МОП розробляє міжнародні трудові норми у формі конвенцій та рекомендацій, встановлюючи мінімальні стандарти у області основоположних трудових прав.

У системі ООН МОП володіє унікальною трьохсторонньою структурою, де об‘єднання роботодавців та працівників мають право голосу на рівні з державами при роботі керівних органів МОП.

Міжнародне бюро праці (МБТ) в Женеві виступає секретаріатом МОП, її оперативною штаб-квартирою, дослідницьким та видавничим осередком.