15 квітня 2016 року – Оціночна місія Європарламенту представила громадянському суспільству, депутатам та Апарату ВРУ доповідь і дорожню карту реформи Верховної Ради України для подальшої спільної роботи над втіленням плану.

Звіт був презентований понад 150 учасникам парламентсько-громадської конференції «Створюємо ефективний, підзвітний, відповідальний парламент», організованої Програмою USAID «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, та Програмою розвитку ООН в Україні у співпраці з Апаратом Верховної Ради України.

«Тема і зміст цієї події переконливо підкреслює важливу синергію між парламентом і громадянським суспільством у справі поглиблення демократичних перетворень в Україні», – з цими надихаючими словами Ніл Вокер, Постійний координатор ООН та Постійний представник ПРООН в Україні, відкрив конференцію.

На тлі революційних змін суспільство вимагає більшої відкритості та відповідальності Парламенту в питаннях законотворчості, що також зумовлено зобов’язаннями, взятими на себе парламентарями та апаратом ВРУ щодо реформи Парламенту.

Будучи спрямованими на підтримку процесу реформування Верховної Ради, доповідь і дорожня карта визначають фундаментальні сфери, які слугуватимуть важелем докорінних змін у ефективності роботи інституції та її підзвітності. У цьому зв’язку, рекомендації зосереджені на 7 ключових пріоритетах:

· законодавча спроможність та законотворчий процес у Верховній Раді України;

· політичний нагляд за виконавчою гілкою влади;

· відкритість, прозорість та підзвітність громадянам;

· наближення українського законодавства до права ЄС;

· адміністративна спроможність;

· коаліція, опозиція та діалог у Верховній Раді;

· дотримання етичних норм і стандартів поведінки у Верховній Раді.

Керівник Місії Європейського парламенту з оцінки потреб Пет Кокс докладно зупинився на рекомендаціях Місії щодо реформи і підвищення спроможності Верховної Ради України.

«Організації громадянського суспільства є невід’ємною складовою будь-якої реформи. Залученість, адвокація та моніторинг – основні засади співпраці інститутів влади з громадянським сіспільством», – підкреслив пан Кокс.

У той же час Україна ініціювала й інші важливі кроки щодо зміцнення парламенту як ефективного демократичного інституту. З метою підвищення прозорості парламенту, забезпечення його готовності залучати громадян до процесу прийняття рішень, спрощення законодавчих процесів і створення більшої кількості ефективних інструментів взаємодії з громадянами, у лютому 2016 року Україна підписала Декларацію відкритості парламенту і затвердла План дій з її реалізації.

Світлана Заліщук, депутат і одна з ініціаторів приєднання України до Декларації відкритості парламенту, підкреслила важливість парламентської реформи в Україні: «Ініціатива «Відкритий парламент» завдяки потужній роботі учасників досягнула вже перших результатів, зокрема у ВРУ було виділено спеціалізовані місця для роботи запитувачів з інформацією, в картку законопроекту на веб-сайті ВРУ додано новий розділ «Проходження», розроблено механізм та готуються до опублікування тексти депутатських звернень і відповідей на них на офіційному веб-сайті Парламенту, а також найближчим часом планується запуск Порталу відкритих даних ВРУ, де інформація про народних депутатів, законопроекти, фінансові та адміністративні дані буде оприлюднена в повному обсязі та у машиночитному форматі».

Доповнюючи один одного, ці два стратегічні документи (доповідь і дорожня карта, підготовлені Європейським парламентом, та План дій з реалізації Декларації відкритості парламенту, розроблений українськими організаціями моніторингу парламентської діяльності за підтримки ПРООН в Україні) визначають напрям реформи парламенту і засоби співпраці між депутатами, Апаратом ВРУ та організаціями моніторингу парламентської діяльності.

У ході експертних панельних дискусій представники українських організацій моніторингу парламентської діяльності (ОПОРА, ЧЕСНО, Transparency International Україна, Ейдос, Інститут медіа права) поділилися своїм баченням того, як доповідь і дорожня карта Місії Європарламенту та План дій з реалізації Декларації відкритості парламенту підсилюють один одного і доповнюють запропоновані рекомендації.

«Довіра до українського парламенту з боку суспільства буде вищою, коли законодавча гілка влади працюватиме в прозорий, підзвітний та відкритий спосіб. Інструменти громадського контролю, якими користуватимуться не лише експерти та аналітики, а і виборці, стимулюватимуть громадян бути більш свідомими під час делегування владних повноважень, а політиків – відповідальними за свої дії», – сказала Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі «ОПОРА».

Об’єднавши представників громадянського суспільства , депутатів та Апарат ВРУ, конференція стала тим дискусійним майданчиком, на базі якого буде вироблений подальший план дій для громадянського суспільства щодо визначення першочергових кроків по інституціональній реформі українського парламенту.